Лас-Вегас і Монте-Карло, представляючі дві столиці ігорного бізнесу, в різних частинах світу так разюче відрізняються один від одного, як біле від чорного. Якщо Вегас нагадує мультфільм з яскравими картинками, то Монте-Карло, швидше, - це зафіксований на полотні шедевр живопису.

Що займає більше половини території князівства Монако, цей игроград досить молодий, втім, як і його американський побратим.

Перші спроби відкриття казино закінчилися провалом. Але потім з'явився Франсуа Бланк, фінансист з міста Парижу, який так спалахнув і перейнявся ідеєю, що, заплативши 366 тисяч доларів, приступив до масштабного будівництва нового казино і розвитку потужної інфраструктури навколо нього.

Бланк хотів перетворити тут буквально все, і тому з величезним завзяттям і великими грошовими вливаннями, які обійшлися йому в 400 тисяч доларів, приступив до будівництва доріг, парків, садів і серйозної портової реконструкції.

Так, в травні 1865 року, з'являється перше казино, поряд з яким відкрив свої двері відвідувачам і "Готель де Пари". Навкруги цей притулки азарту і почав розростатися небаченої краси і розмаху місто, що вражає своєю вишуканою, воістину князівською, пишністю.

Саме Бланк так успішно почав популяризувати Монте-Карло, що скоро сюди почали приїжджати азартні туристи зі всього світу, а саме місто, що отримало статус такого в 1866 році указом князя Шарля III, перетворилося на європейську столицю ігорного бізнесу.

Казино, яке було побудовано ще Бланком, - зимове казино - височіє над игроградом. Пройшовши по східцях мармурових сходів, можна потрапити всередину загального або спеціального ігрового залів через овальний зал. Над прикрасою цього залу відмінно потрудився Дюмулен, французький архітектор.

Галерея "Атриум", що йде уздовж стелі овальна залу, примушує відвідувачів довго роздивлятися її.

Вийшовши із залу, потрапляємо в театр, а в самому кінці можна перейти в ігорні зали, їх тут 14, які прикрашені витворами мистецтва живопису. Найменші зали призначені для гри новачків і називаються "кухня", які працюють до настання півночі. У таких "кухнях", особливо влітку, збирається безліч туристів-роззяв.

Серйозні гравці збираються в залі "привэ", де кипить щосили адреналін і неабиякі пристрасті, де гра йде до самого ранку, і діє жорсткий дрес-код: вечірні туалети - для пані, смокінги і костюми з краваткою - для чоловіків.